ЩЕПЛЕНИЙ – ЗАХИЩЕНИЙ!

            Імунопрофілактика – найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує захист проти хвороби.

Актуальною проблемою сучасної медицини є захворюваність на інфекційну патологію. Людство завдячує науковій медичній спільноті за можливість керувати захворюваністю на певні інфекційні хвороби. Завдяки створенню вакцин стали можливими профілактика багатьох інфекційних хвороб і ліквідація такого тяжкого захворювання, як натуральна віспа, та правець новонароджених у багатьох країнах світу. Перелік тяжких інфекцій, які можна контролювати засобами імунопрофілактики, поступово збільшується. Щороку завдяки вакцинації вдається врятувати близько 3 млн. дітей, а у 750 тис. – запобігти тяжким ускладненням інфекційних захворювань. Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 30 інфекційних захворювань.

            За даними медичної доказової бази, щеплення якісними вакцинами, проведене кваліфікованим медичним персоналом відповідно до встановлених правил, здоровій на момент вакцинації дитині – є цілком доцільним і безпечним. Особливо це стосується вакцинації проти «керованих» інфекцій – дифтерія, правець, кір, краснуха, паротит, кашлюк тощо. І, навпаки, повна відмова від щеплення внаслідок батьківської чи лікарської некомпетентності в подальшому призводить до важких наслідків: тяжкий перебіг інфекцій у дорослому віці з розвитком ускладнень з боку різних органів  і систем, розвиток безпліддя, сліпоти, розумової відсталості, паралічів тощо.

            На сьогодні в Україні за календарем щеплень проводять  імунізацію  від 10 захворювань – туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правцю, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вірусного гепатиту В та гемофільної інфекції.

            Останнім часом все більш батьків щеплюють своїх дітей сучасними видами щеплень – проти вітряної віспи, ротавірусної інфекції, пневмококової інфекції, менінгококової інфекції, вірусного гепатиту А, проти папіломовірусної інфекції, грипу.

            Люди, які виїжджають до країн, які є неблагополучні з інших інфекційних захворювань, щеплюються проти жовтої гарячки, чуми, туляремії, кліщового енцефаліту, брюшного тифу.

            Єдиною на сьогоднішній час можливістю врятувати життя людини, інфікованої вірусом сказу, залишаються щеплення антирабічними імуноглобуліном та вакциною.        

            Важливим є таке поняття, як «колективний» імунітет. Що більше людей мають імунітет до тієї чи іншої хвороби, то меншою є вірогідність виникнення захворювання та розвитку епідемії.

            Зверніться до свого сімейного лікаря для з’ясування статусу імунізації та, при потребі, зробіть щеплення.

Завідувач відділення організації

епідеміологічних досліджень

ВСП «Кам’янський міський відділ

лабораторних досліджень ДУ

«ДОЛЦ МОЗ України»,

 лікар – епідеміолог                                                                            Олена Литвиненко